За байраком байрак,
За байраком байрак,
А там степ та могила.
Із могили козак,
Із могили козак,
Встає сивий, похилий.
Встає сам уночі,
Іде в степ, а йдучи
Співа, сумно співає:
- Наносили землі,
Тай додому пішли,
І ніхто не згадає.
Нас тут триста, як скло,
Товариства лягло!
І земля не приймає.
Як запровадив гетьман
У ярмо християн,
Нас послав поганяти.
По своїй землі
Свою кров розлили
І зарізали брата.
Крові брата впились
І отут полягли
У могилі заклятій. -
Та й змовк, зажуривсь
І на спис похиливсь,
Став на самій могилі.
На Дніпро позирав,
Тяжко плакав, ридав,
Сині хвилі голосили.
З-за Дніпра із села
Луна гаєм гула,
Треті півні співали.
Провалився козак,
Стрепенувся байрак,
А могила застогнала. Behind the ravine is a ravine,
Behind the ravine is a ravine,
And there is a steppe and a grave.
From the grave of a Cossack,
From the grave of a Cossack,
Gets up gray, sloping.
He gets up at night,
Goes to the steppe, and walking
Sings, sings sadly:
- They applied earth,
Ty went home,
And no one will remember.
There are three hundred of us here, like glass,
Society went to bed!
And the earth does not accept.
As introduced by the hetman
Under the yoke of Christians,
He sent us to drive.
On their land
They shed their blood
And they killed his brother.
My brother's blood soaked
And here they died
In the grave of the cursed. -
Yes, and fell silent, grumbled
And he leaned on the spear,
He stood on the grave itself.
He posed for the Dnieper,
I cried hard, cried,
The blue waves cried out.
From the Dnieper from the village
The moon is a grove of hum,
The third roosters sang.
The Cossack failed,
The ravine was startled,
And the grave groaned. | |
