дозрівають соняхи, калина
ваблять тихцем журавлі, лелеки
та ніяк чомусь збагнуть дитині,
чому мама їде так далеко
зачерствіла доля невблаганна
і вжалила серце на світанку
коли мама разом з журавлями
подалась по хліб заробітчанки
п-в
заплакали разом і скрипка і верби
матусину тугу змітає снігами
нічого від світу дитині не треба
лиш слово і ласка від рідної мами
хоч привітно чужина зустріла
добрі люди прийняли як рідну
оповита смутком вже ж горіла
думка про сім,ю про україну
як зростають з бабусями діти,
що слізьми окроплюють світанки
і в садах ростять для мами квіти
для мами заробітчанки
п-в
аааааа
нічого від світу дитині не треба,
лиш слово і ласка від рідної мами
п-в