«Хто ти такий?»
Хто ти такий?
Ти, сучий сину, звик до того, що окрім тебе нема Бога,
Що окрім тебе геть нікого.
Тому, дурепо сраний, ти такий намаханий завжди,
Твоя прищава пика дістала вже до крика.
Остогидли твої стьоби, найтупішим до вподоби,
Але все то тільки дим. Гадаєш, що крутий? Що твої факи стиль.
Мені до дупи твої мухи. Напружся, блін, і слухай:
Ти є ніхто і звать ніяк, чувак.
Хто ти такий? Мені на це плювати.
Тепер ти будеш знати, що ти – ніхто.
І вже ніхто не знає точно на всі 100,
Як цю істоту без пальто насправді звати.
Ну, хто, ну, хто ти, блін, такий? Ти був і є ніким. Тобі прийшов кінець таки.
Нікуди тікати, бо ти - ніхто, чувак, і звать ніяк. Треба звикати.
Ну, хто ти, блін, такий? Ти був і є ніким. Тобі прийшов кінець таки.
Нікуди тікати, бо ти - ніхто, чувак, і звать ніяк.
Хто ти такий?
На себе подивись: мале, тупе і ніс кривий.
Дивуюсь, як ще й досі ти на цій землі живий.
Не довго ще тягти, бо скоро вже нарвешся ти
На ніж, на кулю чи на СНІД – три кроки до мети.
(Хто ти такий?)
Дві руки, дві ноги, посередині - мозги.
А, можливо, й не воно, а звичайне там ***.
Дівчата з тебе пруться, бо ти для них Конфуцій.
Як курки біля урки аж несуться. Ну, кіно!
Ти – хам і боягуз. Ти – недоношений Том Круз.
І біля тебе всі такі ж, як твій найкращий друг.
Закрий же свою пельку, смокчи ось карамельку.
Та тільки не вдавись, дивись. Це каже тобі Теркель.
«Лихо»
Я – лихо, я - лихо, я - темна сила.
Прихожу і тихо беру на вила.
Я знищу твій спокій і сон!
Я - тіні на стіні, я - лики по ночах.
Я - голос в голові твоїй і сльози на очах.
Я - всі твої мерці, що ти забив у снах,
Я - піт солоний на руці, в яку забитий цвях.
Полюю я на тебе, коли ти на самоті.
Я – той, кого боїшся ти найбільше у житті.
Я ріжу на шматочки твій шалений, дикий страх.
На лоба лізуть очки, бо я цілю точно в пах!
Я – лихо, я – лихо, я - темна сила.
Прихожу і тихо беру на вила.
Я знищу твій спокій і сон!
Я хворий на всю голову. Ну і шо?!!
Я – лихо, я – лихо, я – темна сила.
Прихожу і тихо беру на вила.
Я знищу твій спокій і сон! «Кто ты такой?»
Кто ты такой?
Ты, сукин сын, привык к тому, что кроме тебя нет Бога,
Что кроме тебя совсем никого.
Поэтому, дура сраный, ты такой намаханий всегда,
Твоя прыщавая рожа получила уже в крика.
Надоели твои стеб, тупым нравится,
Но все это только дым. Думаешь, что крутой? Что твои факи стиль.
Мне до жопы твои мухи. Напрягись, блин, и слушай:
Ты никто и звать никак, чувак.
Кто ты такой? Мне на это плевать.
Теперь ты будешь знать, что ты - никто.
И уже никто не знает точно на все 100,
Как это существо без пальто самом деле зовут.
Ну, кто, ну, кто ты, блин, такой? Ты и никем. Тебе пришел конец же.
Некуда бежать, ты - никто, чувак, и звать никак. Надо привыкать.
Ну, кто ты, блин, такой? Ты и никем. Тебе пришел конец же.
Некуда бежать, ты - никто, чувак, и звать никак.
Кто ты такой?
На себя посмотри: малое, тупое и нос кривой.
Удивляюсь, как до сих пор ты на этой земле жив.
Не долго еще тянуть, скоро уже нарвешься ты
На чем, на шар или СПИДом - три шага к цели.
(Кто ты?)
Две руки, две ноги, посередине - мозги.
А, возможно, и не оно, а обычное там ***.
Девушки с тебя лезут, потому что ты для них Конфуций.
Как курицы у урки вплоть несутся. Ну, кино!
Ты - хам и трус. Ты - недоношенный Том Круз.
И у тебя все такие же, как твой лучший друг.
Закрой же свою глотку, соси вот карамельку.
Но только не подавись, смотри. Это говорит тебе Теркель.
«Горе»
Я - беда, я - беда, я - темная сила.
Прихожу и тихо беру на вилы.
Я уничтожу твой покой и сон!
Я - тени на стене, я - лики по ночам.
Я - голос в голове твоей и слезы на глазах.
Я - все твои мертвецы, что ты забил в снах,
Я - пот соленый на руке, в которую забит гвоздь.
Охочусь я тебя, когда ты один.
Я - тот, кого боишься больше всего в жизни.
Я режу на кусочки твой бешеный, дикий страх.
На лоб лезут очки, я целю точно в пах!
Я - беда, я - беда, я - темная сила.
Прихожу и тихо беру на вилы.
Я уничтожу твой покой и сон!
Я больной на всю голову. Ну и что? !!
Я - беда, я - беда, я - темная сила.
Прихожу и тихо беру на вилы.
Я уничтожу твой покой и сон! Смотрите также: | |
