Батько просить, мати просить,
Я вас прошу на весілля,
Щоб прийшли до мене.
Бо сама вже, |
Бо сама вже більш не можу, |
Як без квітки листячко зелене. | (2)
Ой, люблю я,
Ой, люблю його так ніжно,
Що від дотику одного млію.
Ви повірте, |
Ви повірте, це не смішно, |
Кожну мить від нього шаленію. | (2)
Він так пестить,
Він так пестить, а, як любить,
З ним немов я в раю почуваюсь.
А коли мене, |
Коли мене цілує в губи, |
Я від того щастя задихаюсь. | (2)
Тож чекаю,
Тож чекаю вас в суботу,
Музиканти гратимуть до ранку.
А тепер ще |
Маю, маю ще роботу, |
Хоч і стигне з милим філінка.