Жовтим степом життя пролягає,
В синім небі надія нам сяє.
Ще не вмерла ні слава, ні воля,
Бо вони ж бо постали із крові.
Відчайдушні борці є за правду,
Вони вірно карбують нам завтра,
З гордістю щоб дивився на нас
Із Чернечої батько Тарас.
Синьо-жовта воля,
Синьо-жовта свобода.
Ми пройшли крізь болі,
Крізь вогонь і воду.
І кривавим степом
Полягли солдати,
Щоб під мирним небом
Україну нам мати.
А тепер ми вільні,
Незалежно-сильні.
Славу й честь вознести
Маєм в Україні.
Не зламатись духом
З запалом творця,
Правду візьмем в руки,
З нею до кінця.
Жовтим степом пшениці колосся,
Сині води Дніпра і Карпати.
Мабуть, мало того нам здалося –
Кращого в світі прагнем шукати.
Де ж поділася мужність козацька?
Вічна слава, ми з нею єдині.
Тож єднаймось, вкраїнці, по-братськи.
З честю скажемо: «Слава Вкраїні!»
Синьо-жовта воля,
Синьо-жовта свобода.
Ми пройшли крізь болі,
Крізь вогонь і воду.
І кривавим степом
Полягли солдати,
Щоб під мирним небом
Україну нам мати.
Українцем бути –
Не просте є діло.
Палке серце в грудях
Треба мати сміло,
Відчайдушне тіло
Прагненням горіло,
І до перемоги
Щоб дійти зуміло!
