Страдальна Мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляла:
(2) Ой Сину, Сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину
На хресті!
Я Тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами.
(2) А нині плачу, бо Тебе вже трачу,
Вже Тя, милий Сину, більше не побачу,
Сину Мій!
Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати,
(2) За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на Тобі свій засуд кровавий
На хресті.
Моя підпоро, Мій Ти світе ясний!
Гаснеш за скоро, в’янеш безчасний.
(2) А що ж зі Мною, станесь, сиротою?
Я сама на світі, як билина стою
Під хрестом.
Мій Боже милий, усердно Тя молю,
Додай Мені сили у нечаснім болю
(2) Тебе благаю, як сама лиш знаю,
І Тобі десь Сина Мого поручаю
На хресті.