Ти хочеш почати все заново?
А ти вже завершив старе?
Життя твоє знову, як марево.
Зсередини душу порве.
Писати історію начисто,
ТИ можеш, а варто чи ні?
ЧИ зможеш оце все завершити?
ЧИ все ж не допишеш її?
Ти можеш писати все заново.
Та почерк не зміниш, нажаль.
Життя так і буде важким-
Радість, а потім печаль.
Ти це розумієш, але...
Але твої мрії сильніші-
Змінити життя на краще
(Аби не зробити гірше)
І ось починаєш писати.
Так легко початок іде.
Твій аркуш так лекго читати.
ПОмилок немає ніде.
Та ти не радій-це початок.
А далі помарки підуть.
І тут не вирішує статок.
Отут вже вирішує лють:
Чи будеш ти далі писати?
Чи кинеш усе на разу?
Довіриш чужому деталі
Й опинишся знову внизу?
А давай пригадай, а для чого?
Для чого ти все починав,
Пірнав у думки з головою
А потім сумним виринав?
Без страху, без духу і щастя.
Беззсилий брав в руку перо.
Жалів, що почав все спочатку.
Й згорнув весь папір наче кров.
Чому сторінки знов пом"яті?
Історія знову та сама?
Прокинувся зранку без пам"яті
І знов починається драма.
Ти хочеш почати все заново?
А ти вже завершив старе?
Життя твоє знову, як марево.
Зсередини душу порве.
Писати історію начисто,
ТИ можеш, а варто чи ні?
ЧИ зможеш оце все завершити?
ЧИ все ж не допишеш її?