Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув карі очі...
Повій, вітре, опівночі.
Між горами там долина,
В тій долині є хатина,
В тій хатині – дівчинонька,
Дівчинонька-голубонька.
Повій, вітре, до схід сонця,
До схід сонця, край віконця,
Край віконця постіль біла,
Постіль біла, дівка мила.
Повій, вітре, тишком-нишком
Над рум’яним, білим личком,
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила, – подивися.
Чи спить мила, чи збудилась,
Спитай її, з ким любилась,
З ким любилась і кохалась
І любити присягалась.
Як заб’ється їй серденько,
Як зітхне вона тяженько,
Як заплачуть карі очі, –
Вертай, вітре, опівночі!
А якщо мене забула
І другого пригорнула,
То розвійся край долини,
Не вертайся з України!..
Вітер віє, вітер віє,
Серце тужить, серце мліє,
Вітер віє, завиває,
З України не вертає. Проституток, ветер, на Украину,
Где покинул я девушку,
Где покинул карие глаза ...
Проституток, ветер, в полночь.
Между горами там долина,
В той долине есть хижина,
В той хате - дивчинонька,
Дивчинонька-голубушка.
Проституток, ветер, до восхода солнца,
До восхода солнца, край окошка,
Край окошка постель белая,
Постель белая, девушка мыла.
Проституток, ветер, исподтишка
Над румяным, белым личиком,
О том лицом наклонись,
Спит мыла, - посмотри.
Спит мыла, или возбудилась,
Спроси ее, с кем любила,
С кем любила и любила
И любить клялась.
Как забьется ей сердечко,
Как вздохнет она тяженько,
Как заплачут карие глаза, -
Возвращай, ветер, в полночь!
А если меня забыла
И второго прижала,
Так развейся край долины,
НЕ возвращайся из Украины! ..
Ветер дует, дует ветер,
Сердце тоскует, сердце замирает,
Ветер дует, воет,
Из Украины не возвращает. Смотрите также: | |
