Ти так боїшся, що тебе хтось побачить,
Тому і побачень у тебе нема.
Ти маєш надію, що тебе всі пробачать
Пробачать аж поки не попросиш сама.
Ти завжди тікаєш, утеча для тебе
Як вихід з усього, як море без дна.
Чому ти тікаєш - питаєш у себе,
А відповідь шукаєш у болкалі вина.
І небо для двох залишиться мрією
Допоки у ньому літатиме страх.
Ти була із тих, хто живе ейфорією
Та зараз байдужість у тебе в очах.
Ти так боїшся, що хтось розгадає,
Що коїться зараз у тебе в думках.
Обличчя красиве твоє у снах засинає
Ти далі ростеш, літаючи в снах
Ти так боїшся тікати з дитинства
Хоча у душі ти завжди молода
Тендітна всередині, а ззовні тверда.