Чом те біле личенько
тай завжди замаране
Посіяв пшениченьку
та зійшов бур'ян один
Цілував у губоньки
Губоньки зашерхлися
Глянь моя голубонько
Куди ми приперлися
В гості до колгоспника нехристоматійного
Що стрічав як господа вас із хлібом сіллю
Щоби то голубити берегти зеницею
Ви ж це душогубами з товстою сідницею
Шо ж ти наче виродивсь та ж за тебе дбае пан
Як за плугом ти ходив наглядав з нагаями
Латочка на латочці то сорочка решето
Маеш вищиваночку відкидати вермишель
Гойя гойя вермишель.....
Ладанка червленая
В крові запікалася
Де ж та нареченая
Що із ним побралася
На горі що високо
До неба близесенько
Церкві всі як маківці
Богові виднесенько
Дзвони солов'їнії чути у всі сторони
Сестри та брати мої за сіма запорами
На очах і то навіть поросла коросточка
Все верх дном у голові шкереберть та сторчака
Що ж це наче сталося збулося написане
По столу каталася та й луснула писанка
Голопузе лишенько ніженьки рахітнії
Мов очата мишаки віченьки столітнії
Дітлашнє розхристане
На печі холонучі
Сидить тай насвистуе
Пісеньки про потойбіч
Буде вам і правдонька
Як та правда з кривдою
Як то стало прадіде
Що онука бидло є
Люба ненько матінко диміе у згарищах
Від любові братної проклятих товаришів
Сорочки порубано заодно із спинами
Старцями беззубими розпустили слини ми
Не дихнути повністю а так все астматиком
В злагоді і совісті нагаем та пряником
Каменем що зробиться невже там пручатися
Доки будем горбитись у нічийній спадщині.
