Нам обом знов не поталанило
І ще й всю зиму із хмар залило
За долар куплю два еспрессо,
Плаче знов «жовта» преса
Про «міжвалютну депресію»
В проміннях сонця, уста твої – стиглі мореллі.
Як можеш щось змінити,- це зробити повинен!
Я намалюю тебе дощем і аквареллю.
У пісні зізнаюсь собі, у чому винен.
Ти змовчиш, прикидаєшся, що спиш.
Не можу без тебе.
Знаю, треба частіше дивитись у небо,
А що коли ми це робим і так?!
В проміннях сонця, уста твої – стиглі мореллі.
Як можеш щось змінити,- це зробити повинен!
Я намалюю тебе дощем і аквареллю.
У пісні зізнаюсь собі, у чому винен.