Станіслав Тельнюк
Чайка в морі кигиче,
Віє вітер в обличчя,
Кличуть хлопці–молодці
Запорожців із Січі.
Сині хвилі рядами
А у хлопців–молодців,
Чорні руки в кайданах,
Чорні ноги в колодці.
Гей, зозуля кувала,
Тільки долі не знала.
А нам доля неволю
Та канчук готувала.
І не раз і не вдруге
Вийдуть хлопці із лугу
Задрижать яничари
Од козацького „пугу”.
Де ви славні знамена,
Де ви ниви зелені.
Ми в неволі, в залізі
На турецькій галері.
Та не згасяться очі
Ми коритись не хочем!
Гей пірвем ми кайдани
Серед темної ночі!
Чайка в морі кигиче,
Чайка стогне і кличе
Де ж ви хлопці із лугу
Де ж ви хлопці із Січі.