Мов жертва щирості – життя, мов молодечих крил пружнавий тріск, як небуттям, укрився суходіл. Ти ще на кінчику пера Возносишся увись. А вже пора? Давно – пора. Спадаючи, молись. Як жертва щирості, як кат оговтаних бажань, переминай за гранню грань, чекаючи розплат – за те, що марнував свій вік, надміру неба праг, що був людині чоловік і друг, і брат, і враг. І я найперше помолюсь. І вдруге помолюсь. І втретє помолюсь. І в смерть з землею поріднюсь...
Vasyl Stus Like a victim of sincerity - life, as youth wings elastic crack as being, ukryvsya land. You're still at the tip of the pen Voznosyshsya upward . And time ? Long - time . Descending , pray . As a victim of sincerity as executioner ohovtanyh desires, peremynay beyond the line , waiting for payback - for having wasted his life , too wished to heaven , that person was a man and friend and brother, and the enemy . I pray first . And again pray. And pray for the third time . And in death poridnyus to the ground ...