I куплет.
Тут дитинство, тут майбутнє,
Яких насправді не було і не буде.
Тут не місце для здорового глузду
І не місто із звичайного бруду.
Це мій сон, це мій наркотик.
Він як біль, як ніжний дотик.
Оволоділо мною дивне відчуття.
Воно промінням кличе в царство забуття...
Приспів.
Не буди мене, я дуже хочу спати,
Не хочу думати, а хочу літати.
Моя душа блукає. Їй так солодко тут –
У світі дивних речей.
II куплет.
Я не хочу в світ реальний.
Мені боляче бачити правду.
Там де все так офіційно,
Все так правильно і нормально.
Я сьогодні не прокинусь,
А залишусь там, де воля.
Не буди мене і не хвилюйся,
Не чекай мене і відчепися.
I couplet.
Here childhood, is the future,
What actually was and never will be.
There is no place for common sense
And contains a conventional dirt.
This is my dream, this is my drug.
It hurt like a gentle touch.
I captured a strange feeling.
It calls rays into the realm of oblivion ...
Chorus.
Do not wake me, I want to sleep,
I do not want to think, and I want to fly.
My mind wanders. She is so sweet here -
In a world of strange things.
II verse.
I do not mean in the real world.
It pains me to see the truth.
Where so officially,
Everything is so right and normal.
Today I did not wake up,
And will stay where will.
Do not wake me and do not worry,
Do not wait for me and bother.
