Коли приходить великдень і небо стає прихильнішим до нас,
і всі напружуються – мовляв, великдень, аякже,
тоді в землі починають перевертатись покійники,
розбиваючи ліктями холодну глину.
Мені доводилось ховати друзів,
я знаю, як воно – закопувати своїх друзів,
мов собака кістку,
чекаючи, коли небо
стане до тебе прихильнішим.І є такі соціальні групи,
для яких подібні ритуали особливо важливі,
я маю на увазі, насамперед, середній бізнес.
Всім доводилось бачити
який смуток охоплює цих регіональних
представників російських нафтових компаній,
коли вони з‘їжджаються на безмежні
цвинтарні поля, аби закопати
ще одного брата з відстреленими легенями;
всім доводилось чути тверде биття сердець,
коли вони стоять біля домовини
і витирають скупі сльози й соплі об своє
дольче й габана,
і хуячать геннесі
з одноразового
посуду.
Ось так, Коля, – говорять, – ось тобі й відкат.
На безмежних полях офшору
ми, як дикі гуси восени, падаємо в холодні
плеса забуття, зі шротом у печінці.
То як, – радяться, – ми
спорядимо нашого брата
в його довгий шлях
до осяйної Валгали Лукойлу?
Хто буде супроводжувати його
в темних печерах чистилища?
Тьолки, – говорять усі, – тьолки,
йому потрібні будуть тьолки,
хороші тьолки,
дорогі й без шкідливих звичок,
вони будуть гріти його взимку,
вони студитимуть йому кров навесні,
ліворуч від нього буде лежати платинова блондинка,
і праворуч від нього буде лежати платинова блондинка,
так, щоби він навіть не помітив, що вже помер.
Ох, ця смерть – територія, де не ходять
наші кредитки.
Смерть – територія нафти,
хай вона омиє його гріхи.
Ми покладемо йому до ніг зброю і золото,
хутра і тонко помелений перець.
В ліву руку ми вкладемо йому останню нокіа,
в праву руку – грамотну ладанку з Єрусалиму.
Але головне – тьолки,
дві тьолки, головне – дві платинові тьолки.
Так, це головне, – погоджуються всі.
Головне, – погоджуються тьолки.
Головне-головне, – підтакує Коля зі своєї домовини.
На великдень ми всі такі сентиментальні.
Стоїмо, чекаємо, коли мертві
встануть і вийдуть до нас із потойбіччя.
Ніколи так не цікавишся смертю,
як ховаючи друзів.
Коли вони третій день чатують
під дверима моргу, він зранку третього дня,
долає, зрештою, смертю смерть, і виходить
до них із крематорію, бачить,
що всі вони знесилено сплять,
після триденного забуху,
лежать просто серед трави,
в обриганих
дольче й габана.
І тоді він тихо,
щоби не розбудити,
забирає в одного з них
підзарядку для Нокіа,
і повертається
в пекло
до своїх
блондинок When Easter comes and the sky becomes more favorable to us,
and everyone is straining - they say, Easter, but
then the dead begin to turn in the ground,
elbowing cold clay.
I had to bury my friends,
I know what it's like to bury your friends,
like a dog bone,
waiting for the sky
will become more affectionate to you. And there are such social groups,
for which such rituals are especially important,
I mean, first of all, medium business.
Everyone had to see
what a sadness it covers for these regional
representatives of Russian oil companies,
when they come to the limitless
cemetery fields to bury
another brother with lungs shot;
we all heard a hard heartbeat,
when they are near the house
and wipe away the tears and snot of their own
dolphin and gobbler,
and blaspheme gennes
from disposable
tableware.
That's it, Kolya, - they say, - here's your rollback.
On endless offshore fields
we, like wild geese in the fall, fall in the cold
dances of oblivion, with a meal in the liver.
So, as we are advised, we are
we will equip our brother
in his long way
to the radiant Valgala Lukoil?
Who will accompany him
in the dark caves of purgatory?
Heifers, everyone says, heifers,
he will need the shutters,
good ones,
expensive and no bad habits,
they will warm it in winter,
they will give him blood in the spring,
to his left will be a platinum blonde,
and to his right will be a platinum blonde,
so that he doesn't even notice that he is already dead.
Oh, this death is a non-walking territory
our credit cards.
Death is the territory of oil,
let her wash away his sins.
We will lay down his arms and gold,
fur and finely ground pepper.
In his left hand we put his last nokia,
in his right hand - a competent hand from Jerusalem.
But the main thing is the heels,
two shutters, the main thing - two platinum shutters.
Yes, that's the main thing - everyone agrees.
The main thing, - agree the eyelids.
The main thing is the main thing, - Kohl urges from his agreement.
For Easter we are all so sentimental.
We stand waiting for the dead
they will rise up and come out to us from beyond.
You are never so interested in death,
like hiding friends.
When they chat on the third day
under the morgue door, he is in the morning of the third day,
after all, death overcomes death, and it comes out
to them from the crematorium,
that they all sleep exhausted,
after a three-day blast,
lie right in the middle of the grass,
in the horned
dolce and gabana.
And then it's quiet,
not to awaken,
picks up one of them
recharging for Nokia,
and returns
to hell
to their own
blondes Смотрите также: | |
