Я працюю на заводі Шевченка.
Ми фігачимо різні прибори для Іраку та Лівії.
У мене тато з Донбасу та мама чеченка –
такий собі інтернаціонал по маминій лінії.
Але ось уже два роки я не бачу зарплати,
так ніби мене тримають за останнього лошару.
І тому хочеться звернутися до органів влади:
Ребята, нє, ну шо я, горбатий – працювати на шару?
Я знаю нашого губернатора, він нормальний парень – грає в гольф і плаває в ополонці.
Єдина біда – що він постійно парить про вихід із ситуації та інвесторів-японців,
втирає щось радісно про стабільність та перспективу, про банківські кредити й справедливі податки.
І тому хочеться звернутися від імені трудового колективу: Міша, шо за гон? Міша, де бабки?
Я работаю на заводе Шевченко.
Мы фигачить различные приборы для Ирака и Ливии.
У меня папа из Донбасса и мама чеченка -
некий интернационал по маминой линии.
Но вот уже два года я не вижу зарплаты,
как будто меня держат за последнего лошара.
И поэтому хочется обратиться в органы власти:
Ребята, нет, ну что я, горбатый - работать на шару?
Я знаю нашего губернатора, он нормальный парень - играет в гольф и плавает в проруби.
Единственная беда - что он постоянно парит о выходе из ситуации и инвесторов японцев,
втирает что-то радостно о стабильности и перспективу, о банковских кредитах и справедливые налоги.
И поэтому хочется обратиться от имени трудового коллектива: Миша, что за гон? Миша, где бабки?
