Як наступає вечір, то вона тихо йде.
Туди де задовольняє вона не тільки себе.
Можливо кохання, але кохання до лаве.
Під столом, one love, просто шалаве.
Гарно живе, кожен вечір додому на тачкі.
Від батьків никає сіги десь там на заначкі.
Драні чулки, пофарбовані червоним губи.
В свої 17 вона гарно знає як це - грубо.
Знає як на капоті серед лісу вночі.
Вона як банк - в ній бувають тільки багачі.
Кожному фору дасть, свою відкриє пасть.
Не кожному щастить, не кожному ця краля дасть.
Скільки про таких не пиши, вони блядь дуб-дерево.
Кажуть "Не шлюхи", даже єслі побувало мерево.
Пацанів, в них внутрі, але тільки не в серці.
Послухає, забуде, за собою закриє дверці.
As evening comes, it is quiet.
There where it not only satisfies you.
Perhaps love, but love to Lavey.
Under the table, one love, a slut.
Beautiful live every night at home a wheelbarrow.
Parents sihy arises somewhere to stash.
Lath chulky painted red lips.
In its 17 well she knows what it is - rough.
Knows how on the hood in the forest at night.
She bank - there are only the rich.
Each will give a head start, open a paste.
Not everyone is lucky, not all this give Mia.
How many of these do not write, they damn oak tree.
They say "Do not sluts" Even yesli visited merevo.
Boys, inside them, but not in heart.
Listen, forget a close door.
