Буває таке коли втрачаєш над серцем контроль,
Емоції грають роль, а ти вже не той,
Реальність знову і знову втрачає свої кордони,
Все пливе перед очами, надія на краще вже тоне,
Діставайте жетони, моє життя - це метро,
Я приїхав на кінцеву, мені тепер все одно,
Бо мої рани не загояться рано, дістало,
Займіть місця в залі, я починаю виставу виставу,
Бо час настав, і я заставу вніс за себе вже свою.
Я думав все в моїх руках, я думав я будую долю,
Напевно, так і є, але не все мені під силу,
Надія сліпа, розчарування підступно б'є з тилу.
Для когось це сміх, для когось це жарти,
А хтось повторює: страждань це моїх, певно, не варто,
І зняли варту, вхід до мрії вже, напевно, вільний,
Та це лише обман, міраж уваги зовсім не гідний...
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
Двадцять морозу і сліпучий сонця промінь,
Це сонячна зима, а у душі емоцій повінь,
Зрівняти все під нуль це мій, мабуть, єдиний вихід,
Забути, забити, вести себе ... тихо,
Видалити пам'ять, стерти щастя моменти,
Брехати всім відверто, все приховувати в собі вперто,
Ховати в собі намертво, що бачив я у снах,
Вбивати сподівання, пити чай по-вечорах,
Вхід зачинено, висить замок, дорогу перекрито,
Замело снігом шляхи, а на екрані йдуть титри,
І хепі-енд тепер не в моді, на щоці скупа сльоза,
Вклались в голові сьогодні всі слова, що я казав,
Я не знаю як буде далі, сподіваюсь на краще,
Тікаю подалі від себе, бо реальність інакша,
Та, на жаль, не наша. На жаль, не моя,
Віра, надія, любов - сенс мого життя.
Приспів (2 рази):
Давай, спали минуле, давай забудь усе,
В цей раз не буде відмазок, що швидко все мине,
Я не боюсь, ти знай, я не впадаю у відчай, бо
Мій холод - це мій спокій, мій фінал драматичний.
It happens when you lose control over the heart,
Emotions play a role, but you're not the one
Reality again and again loses its borders,
All floats before eyes, hope for better already sinking,
Reach for chips, my life - it's underground,
I got to the final, I now do not care
For my wounds do not heal sooner, received,
Take place in the room, I start to play a show
For the time came, I made a pledge for themselves are their own.
I thought everything in my hands, I thought I build fate
Perhaps it is, but not all me by force,
Hope blind frustration has insidiously from the rear.
For some it's a laugh, for some it's a joke,
And someone repeats: my suffering is probably not necessary,
I took off guard, the entrance to the dreams have probably free,
And this is only deception, a mirage is not worthy of attention ...
Chorus (2 times):
Come on, slept past, let's forget all
At this time there will be otmazok rapidly becoming pass,
I'm not afraid, you know, I do not despair, because
My cold - this is my peace, my final drama.
Twenty frost and blinding sun beam
This solar winter, and in the soul emotions flood
Compare all under my zero is probably the only way out
Forget, lead, behave ... quiet,
Remove the memory wipe happiness moments
All lie openly, all hide a stubborn,
Hide a tightly that I saw in dreams,
Kill hopes to drink tea in the evening,
Login closed hanging lock blocked the road,
Covered with snow paths and the screen are titles,
And happy-and no longer in fashion, stingy on the cheek a tear,
Invested in my head today, all the words that I said,
I do not know what will happen next, I hope for the best,
Fleeing away from him, because the reality is different,
And, unfortunately, not ours. Unfortunately, my
Faith, hope, love - the meaning of my life.
Chorus (2 times):
Come on, slept past, let's forget all
At this time there will be otmazok rapidly becoming pass,
I'm not afraid, you know, I do not despair, because
My cold - this is my peace, my final drama. | |
