Відлуння вірності
Краплинами ярого воску стікає на крони літо,
А я все в думках крізь весни до тебе лечу, лечу.
Та тільки ніяк не можу на стежці тебе зустріти,
Блукаю осіннім вітром в обірваних струнах дощу.
Приспів:
Чар-зілля червона рута зорею впала в серце,
Здавалось тоді – навіки, здавалось, на все життя.
Чому ж скрипалі осінні виводять минуле скерцо,
А пісня злетіть не в силі, неначе підбитий птах?
Холонуть дзвінкі потоки, ридають вітрів трембіти,
А голос сумної пісні розносить по світу луна.
Не в’януть в твоїх долонях мої запізнілі квіти,
Тому що любов на світі буває лише одна.
Приспів
Краплинами ярого воску стікає на крони літо,
А я все в думках крізь весни до тебе лечу, лечу.
Приспів
Кружляє пожовкле листя, в саду догорає літо,
До тебе в думках я лечу...