За безмежний світ, що вікрив мені,
за мовчання літ, божевільні дні,
за тепло долонь, у яких одна я.
За нестерпний біль, за нестримну мить,
що ррозквітла вже, і за все що спить,
за хмільну жагу, перший опік вуст,
за любов твою - я тебе люблю.
За не справжність зрад, безпорадність слів,
за зірки по над, за свавілля снів,
за останній крок, за минулу ніч,
а там тепло зірок...
Там, де був наш дім, а тепер нема,
там, де падав сніг, а тепер весна,
там, де ми у снах, там, де сни про нас,
Там, в чужім краю - я тебе люблю.
Не віддам тебе крапельці роси,
сонцю не віддам, навіть не проси,
не віддам тобі мрій зрадливих спів,
у вогні вогнів...
І коли тремчу від твоїх долонь,
і коли одна в сумнівах безсонь,
сумнівам не дам, не віддам землі,
не віддам вогню - я тебе люблю.
Я тебе люблю...
Я тебе люблю... For the boundless world that exposed me,
for silent years, crazy days,
for the warmth of the palms in which I am alone.
For the unbearable pain, for the unrestrained moment,
that is already flourishing, and for everything that sleeps,
for the thirst, the first burn of the mouth,
for your love - I love you.
For not the truth of betrayal, the helplessness of words,
for the stars above, for the arbitrariness of dreams,
for the last step, for the last night,
and there is the warmth of the stars ...
Where our home was and now is gone,
where it was snowing and now spring,
where we are in dreams, where we dream about us,
There, in a strange land - I love you.
I will not give you drops of dew,
I won't give the sun, don't even ask,
I will not give you the dream of cheerful singing,
on fire of lights ...
And when I tremble from your palms,
and when one doubts the insomnia,
I will not give doubt, I will not give the land,
I will not give up fire - I love you.
I love you ...
I love you ... Смотрите также: | |
