Заспівай, матусю, колискову.
Може, я в дитинство увійду.
Колосків послухаю розмову,
Нескінченну дзигу заведу.
Заспівай, матусю, хай відчую,
Що є серце більше, ніж моє.
Хай теплом промінчик поцілує
І гніздечко ластівка зів'є.
А... А...
Заспіваай! Так хочеться співати.
Та сама не знаю я всіх слів.
Їх згадати може тільки мати,
Що чекає дочок і синів.
Колискову мати заспівала,
І у двері стукали літа,
Бо вона її не забувала,
Бо проста мелодія свята.
А... А... А...
Спой , мама , колыбельную .
Может, я в детстве войду .
Колосков послушаю разговор ,
Бесконечную волчок заведу .
Спой , мама , пусть почувствую ,
Что есть сердце больше , чем мое.
Пусть теплом лучик поцелует
И гнездышко ласточка совьет .
А ... А ...
Заспиваай ! Так хочется петь.
И сама не знаю всех слов.
Их вспомнить может только мать,
Что ждет дочерей и сыновей.
Колыбельную иметь спела ,
И в дверь стучали лета ,
Потому что она ее не забывала ,
Потому простая мелодия праздника.
А ... А ... А ...