Не забывай того, что было, пусть даже возраст мой
Как можешь ты оставить то, что было между нами
Вспоминай хоть иногда этой судьбе назло.
Если будешь писать письма, то расскажи между строками
Как вспоминаешь обо мне, как прикасаешься губами к моим щекам небритым меньше недели.
Прости, что был слепым, прости, что шел я за сплетнями
За злыми теми языками, что привели к тишине
В другой раз, уже зараженные бешенством
Навеки истощенном экстазом, который глотал раз за разом
Отравленные газом
С небольшим сарказмом воспринимая новое поражение
Как детский спор…
Но только не сегодня…
Ты замечательно выглядишь,
Но в твоем свадебном платье есть маленькая подсказка
Что ты выходишь замуж в настоящий момент,
Что выхода не имеешь и пока время еще есть…. Есть…
Белых лилий цвет несколько безумных лет
Памяти глубокий след- будущие знаю на перед
Непредсказуемый мир среди детей счастливых
И от дверей к воротам на переезд, перелет…
Дорога из школы домой
Чувство разговор о любви силе
Вроде бы вспоминаю снова и снова…
Лилии в руках я несу не случайно
Любимое твое то чудо белого цвета.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Не забувай того що було нехай навіть вік мене
Як можеш ти залиши то що було між нами
Згадуй хоч іноді всій долі злі на зло
Якщо писатимеш листа то розкажи між рядками
Як згадуєш про мене як торкаєшся губами
До моїх щік неголених що найменше тиждень
Пробач що був сліпим пробач що йшов я за плітками
За злими тими язиками що привели до тиші
Іншим разом уже заражені сказом
Навіки виснаженім екстазом
Який ковтав раз за разом
Отруєним газом
Iз невеликим сарказмом
Сприймаючи нову поразку як дитячу доказку…
Но тiльки не сьогодні...
Ти чудово виглядаєш
Та у твоїй весільній сукні є маленька підказка
Що ти виходиш замiж зараз що виходу немаєш та поки час ще є Є...
Білих лілій цвіт декілька божевільних літ
Пам'яти глибокий слід майбутнi знаю на перед
Непередбачуваний світ дітей щасливих та серёд від дверей до воріт
На перегін переліт
Дорога зі школи додому
Почуття розмова про кохання силу
Неначе згадую знову і знову
Лілії в руках я несу невипадково
Улюблене твоє те диво бiло кольорове.