блукаю руками у твоєму волоссі
ми босі бредемо бозна-куди
до осені рудоволосолої
здавалось прийдемо
здаватись?
не хочу! тільки знову не йди!
не потрібно цих прощай і до завтра
до кращих часів дороги не йдуть
ти прокинешся зранку завчасно
й прошепочеш коханий я тут
знову кров застигатиме повільними
рухами і все як завжди іде в нікуди
тілами гарячими будемо слухати звуки
ти казала що зима замела всі сліди
що я вже існую далеко учора
далеко це тільки за мить
ти від мене на кілька
вимірів знову
вимкнемо світло
викинемо душу на вірші
тихо на серці
віч-на-віч
і
вічність
сховалась у ніч
роздягай мене поглядом
ходи за мною по п'ятах
будемо малювати
по п'ятницях велике
серце людей що кохали
будемо казати що
ми не існуємо
будемо думати що
небо під зорями
будемо мовчати
просто мовчати