Дівчинко, ти жива
Я бачу, як натягується тятива
як пізня весна-імла вливається у слова
і як самої себе у тобі нема
Дівчинко, ти печаль
Знімаєш кофтину, в зажурі солодиш чай
і догорає остання твоя свіча
та ще не час, дівчинко, ще не час
Дівчинко, ти причал
Ось лист з піднебесся тобі примчав,
це останнє нашестя спокою, твій сакрал
це дотик, що тебе наздогнав
Дівчинко, озирнись
Там де вись, дівчинко, там де вись
я досі - тебе у рай, щоб колись
не сказати "ніколи", "прощай",
щоб з твоєї руки в мою
було співвідчутне лиш:
лю...
(люблю)