Фрегати твого погляду били полуницями.
Парапсихологія тиші ретушувала порухи,
посипаючи порохом ламано-дотичні Всесвіти.
Бажання встигнути довго ламінувало насипи на зіницях,
розпалюючи напівхолодні криниці сонця по неозорих пустелях
самотності.
Сміливі береги намацували безпроглядну вразливість зим,
вдаряючи блиcкавками-щупальцями в літо, де
бурі поступово занурювалися в катарсис,
тісно обіймаючи об'ємні катрени кучерів.
Тіні вимальовували
жіночість теплими і тремтливими вітрами,
притримуючись чутливості сонноводних теплиць.
Цинізм холоду втрачав кристалізованість перед кожним
вдихом і видихом розігрітого хмарами сяйва, що
щільно тримало мандариновіcть крил, не жаліючи їм
пролісків
та спраглої ніжності.
Езотерика кольору докорінно прострілювала корені від смутків,
вправно випрошуючи в прострацій щиру грайливість незабуток,
поки вибухи
породжували все нові покоління тебе,
бо...
В цей день ти стала весною.
(Вперше)
Фрегаты вашего взгляда были избиты клубникой.
Парапсихология тишины ретуширует стойки,
Промывая порох ламано-касательной вселенной.
Желание сделать это длинным ламинированным курганом на учениках,
Нагреваю полугодие солнечного света на пустыни неочил
одиночество.
Смелые береги разбиты бездумной уязвимостью зимы,
ударить, скручивающие щупальца летом где
Штормы постепенно погружены в катарсис,
Тщательно обнимая объемные таты локонов.
Тени были нарисованы
Женский теплый и дрожащий ветры,
Придерживаясь чувствительности солнца на гриле.
Холодный цинизм потерял кристаллизуемость перед каждым
Вдыхание и выдох утеплены облаками сияния, которые
плотно удерживал мандаринкретить крылья, не зацикливая их
пролина
и жаждущая нежность.
Эзотерический цвет радикально выстрелил корни от грусти,
умело сокровище в страхе искренней игримости unforget
В то время как взрывы
породил все новые поколения вас,
за...
В этот день вы стали весной.
(В первый раз)
