Я лечу, я наче вітер, Я принесу тобі весну, А потім літо, тіло зігріте.
Я несу світло від сонця, В твої долоні. Я несу тепло у скроні, Ти у полоні...
Я лечу, я стаю вище, Вище до неба, ближче до космосу. Я невагомість, я просто вітер. Прошепчу тобі уранці зливою з неба, Розповім стихією казку, й зірву з неба маску.
Серце невинне, не треба втікати, Ми... ми зможемо все. Я бачу є сенс, підіймаю обличчя в небо, У небо.
Приспів: Обійми, міцно наче в останнє бачиш,
Я лечу, я как ветер , Я принесу тебе весну, А потом лето , тело согрето .
Я несу свет от солнца , В твои ладони. Я несу тепло у виска , Ты в плену ...
Я лечу, я становлюсь выше , Выше к небу, ближе к космосу . Я невесомость , я просто ветер. Прошепчу тебе утром ливнем с неба , Расскажу стихией сказку , и сорву с неба маску.
Сердце безобидное , не надо бежать , Мы ... мы сможем все. Я вижу смысл , поднимаю лицо в небо , В небо.