Може, та що коли серце розкритись не хоче
Розплющити очі свої не поможе й латаття білого цвіт
Мрія, солодким нектаром затьмарить повіки,
Даремно коли без любові у світі в нікуди ступаєм слід
Приспів:
Без неї, море підіймає свої хвилі
З ними ми боротися не в силі
Бо вони торкають наші крила
Без неї, від землі до неба відірватись
Полетіти вже не повертатись
Бо яке ж життя коли без неї….
Його нема, його нема-а-а-а
Його нема, просто його нема.
Сон, навіває сьогодні думи холодні
З темної ночі виходити хоче те що залишиться завтра нам,
Там, цей вітер тривоги в далекі дороги
Покличе не скаже про те що чекає за рогом театру драм
слова і музика Ростислава Машталера