Пробач Життя
(Приспів)
Пробач мені життя, для мене ти замудре,
Пошук істини завів у глухий кут мене,
Для тебе я ніхто для мене ти цариця,
Твій успіх для мене таємниця.
(Куплет1)
Пробач, укотре прошу вибачення,
Пробач, можливо це не маэ значення,
Але пробач, прошу укотре я,
У тебе, тебе називають ЖИТТЯ.
Ти жорстока леді, пихата,
Тебе проклинають у своїх віршах поети,
Скажи, де ти, заховала суть,
Сушить горло, ця спраги мить.
Твоїх рук справа, я знаю це напевне,
Мене здолати значить вбити намертво,
Ти зможеш це зробити, я знаю,
Не одного мене, ти підвела до краю.
У очі заглянула і відпустила далі,
Незнаючи, що перешкоди не з сталі,
Здолаю і їх, а що іще мені робити,
Жорстока леді, нам поряд ще довго жити.
(Куплет2)
Можливо ти не леді, хто знає,
Можливо ти ніщо, і тебе не існує,
Немає правди, навколо тільки брехня,
Поряд зі мною, вона кожного дня.
Соромязлива ти, із таємницею,
Вихована леді горда цариця,
Це не про тебе все, ти не така,
Для тебе рай - це мій страх.
Незнаю я чим заслужив твою увагу,
Твоє ставлення, твою повагу,
Можливо, не я один такий,
Сумую сам, неначе гордий.
Ні, я не такий, це ти мене заставила,
Я б утік, але неможу порушити правила,
За мене ти вирішила, що можна а що ні,
Твоє імя ЖИТТЯ, а моє біль.
(Куплет3)
Стій, пробач, я нехотів,
Я хочу жити як я раньше жив,
Ти памятаєш, ми тоді були разом,
А зараз, гріх казати де мій рідний дім.
Але не з тобою, моя самотня леді,
Скажи хто я, у цих куплетах,
Скажи чи я змінився, ти ж все знаєш,
Пробачення я прошу на колінах, ось маєш.
Твоя частина, твій син, твій раб,
Я каюся у всіх гріхах, це так,
Я був неправий, прошу пробач,
Але у голові все ще лунає твій плач.
Пробач, укотре каюсь я,
Моя надія, кохання і життя,
Тебе кохаю я, і це вже не змінити,
Моє життя, лише з тобою хочу жити. прости Жизнь
(Припев)
Прости мне жизнь, для меня ты замудре,
Поиск истины завел в тупик меня,
Для тебя я никто для меня ты царица,
Твой успех для меня тайна.
(Куплет1)
Прости, раз прошу прощения,
Прости, возможно это не маэ значение,
Но прости, прошу раз я,
У тебя, тебя называют ЖИЗНИ.
Ты жестокая леди, надменная,
Тебя проклинают в своих стихах поэты,
Скажи, где ты, спрятала суть,
Сушит горло, эта жажды момент.
Твоих рук дело, я знаю это точно,
Меня преодолеть значит убить намертво,
Ты сможешь это сделать, я знаю,
Не одного меня, ты подвела к краю.
В глаза заглянула и отпустила дальше,
Зная, что препятствия не из стали,
Одолею и их, а еще мне делать,
Жестокая леди, нам рядом еще долго жить.
(Куплет2)
Возможно ты не леди, кто знает,
Возможно ты ничто, и тебя не существует,
Нет правды, вокруг только ложь,
Рядом со мной, она каждый день.
Застенчивый ты, с тайной,
Воспитанный леди гордая царица,
Это не про тебя все, ты не такая,
Для тебя рай - это мой страх.
Незнаю я чем заслужил твое внимание,
Твое отношение, твою уважение,
Возможно, не я один такой,
Скучаю сам, словно гордый.
Нет, я не такой, ты меня заставила,
Я бы убежал, но не могу нарушить правила,
Меня ты решила, что можно а что нет,
Твое ЖИЗНЬ, а мое боль.
(Куплет3)
Стой, прости, я не хотел,
Я хочу жить как я раньше жил,
Ты помнишь, мы тогда были вместе,
А сейчас, грех говорить где мой дом родной.
Но не с тобой, моя одинокая леди,
Скажи кто я, в этих куплетах,
Скажи или я изменился, ты все знаешь,
Прощение я прошу на коленях, вот имеешь.
Твоя часть, твой сын, твой раб,
Я каюсь во всех грехах, это так,
Я был неправ, прошу прости,
Но в голове все еще звучит твой плач.
Прости, раз каюсь я,
Моя надежда, любовь и жизнь,
Тебя люблю я, и это уже не изменить,
Моя жизнь, только с тобой хочу жить. Смотрите также: | |
