Ні, не сумуйте, скажу я по щирості!
Випадок трапився трохи не бажаний.
Гине дочасно від божої милості
Краю російського син її вражений.
З часу дораннього молодість трудная,
Пристрастів повна, надій і захоплення...
Смілі промови, борня безрозсудная,
Довгі по тому часи поневолення...
Все йому знане: тюрьма петербурзькая,
Допит, заслання, жандармів люб'язності,
Сині, безкраї степи оренбурзькії,
Грати залізні... У скруті, в незнаності,
Вічно образи холодні приймаючи,
Жив він солдатом - з солдатьми нужденними,
Міг і загинуть від лиха щоденного,
Певне, що й жив лиш того дожидаючи.
Та, не зменшаючи гніту знедолення,
Оберегло у часи поневолення
Руських людей провидіння грайливеє, -
Зникла пора його зла, нещасливая,
Все, що від юності ранньої марилось,
Серцю жадене, немов засміялося...
Бог же позаздрив йому.
І життя обірвалося. No, don't be sad, I'll be honest!
The case happened a little undesirable.
He dies prematurely by God's grace
The edge of the Russian son is shocked.
Since early youth is difficult,
Passions full of hopes and delights ...
Bold speeches, reckless,
Long periods of enslavement ...
He knows everything: St. Petersburg prison,
Interrogation, exile, courtesy of gendarmes,
Blue, endless steppes of Orenburg,
Play iron ... In difficulty, in ignorance,
Forever insults are cold taking,
He lived as a soldier - with needy soldiers,
Could and perish from the calamity of daily,
Apparently, he lived only waiting for that.
And, without reducing the oppression of deprivation,
Preserved during the enslavement
Providence of Russian people is more playful, -
Gone is the time of his evil, unhappy,
Everything that was dreamed of from an early age,
My heart longs, as if laughing ...
God envied him.
And life ended. Смотрите также: | |
