Місяць в небі світить
Дітям сни малює
Полум`ям стікає
І по ній сумує
А вона над небом
Горда й не приступна
Серце його рветься
В ланцюги закуте
Так Мокоша все сплела
Від них долю відвела
Закрутила мрії в попіл
І тепер він вільний сокіл
Я піду на війну
Ти спалила мій рай
Я піду на війну
Більш мене не чекай
Я піду на війну
В небі синім я птах
Ти згадаєш мене у солоних очах
У солоних очах...
Кратер в його серці
Лаву не звергає
І ядро застигле
Більше не кохає
Плаче ясна зірка
Над його могилой
Вибач мене любий
Що тебе я вбила...