Б'ють пороги; місяць сходить,
Як і перше сходив...
Нема Січі, пропав і той,
Хто всім верховодив!
Нема Січі; очерети
У Дніпра питають:
«Де то наші діти ділись,
Де вони гуляють?»
Чайка скиглить літаючи,
Мов за дітьми плаче;
Сонце гріє, вітер віє
На степу козачім.
На тім степу скрізь могили
Стоять та сумують;
Питаються у буйного:
«Де наші панують?
Де панують, бенкетують?
Де ви забарились?
Вернітеся! дивітеся —
Жита похилились,
Де паслися ваші коні,
Де тирса шуміла,
Де кров ляха, татарина
Морем червоніла —
Вернітеся!» — «Не вернуться!
Заграло, сказало
Синє море.— Не вернуться,
Навіки пропали!»
Правда, море, правда, синє!
Такая їх доля:
Не вернуться сподівані,
Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!
Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить...
Тілько ворог, щ.о сміється...
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине,—
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як господа слово.
Чи так, батьку отамане?
Чи правду співаю?
Ех, якби-то!.. Та що й казать?
Кебети не маю.
А до того — Московщина,
Кругом чужі люде.
«Не потурай»,— може, скажеш,
Та що з того буде?
Насміються на псалом той,
Що виллю сльозами;
Насміються... Тяжко, батьку,
Жити з ворогами!
Поборовся б і я, може,
Якби малось сили;
Заспівав би,— був голосок,
Та позички з'їли.
Отаке-то лихо тяжке,
Батьку ти мій, друже!
Блуджу в снігах та сам собі:
«Ой не шуми, луже!»
Не втну більше. А ти, батьку,
Як сам здоров знаєш;
Тебе люде поважають,
Добрий голос маєш;
Співай же їм, мій голубе,
Про Січ, про могили,
Коли яку насипали,
Кого положили.
Про старину, про те диво,
Що було, минуло —
Утни, батьку, щоб нехотя
На ввесь світ почули,
Що діялось в Україні,
За що погибала,
За що слава козацькая
На всім світі стала!
Утни, батьку, орле сизий!
Нехай я заплачу,
Нехай свою Україну
Я ще раз побачу,
Нехай ще раз послухаю,
Як те море грає,
Як дівчина під вербою
Гриця заспіває.
Нехай ще раз усміхнеться
Серце на чужині,
Поки ляже в чужу землю,
В чужій домовині.
Б'ють Пороги Місяць сходить як і перше сходив
Нема Січі пропав і той що всім верховодив
Нема Січі Очерети у Дніпра питають
Де ж то наші Діти ділись де вони гуляють |(2)
Не вернуцця Запорожці не встануть Гетьмани
Не покриють Україну червоні жупани
Тільки ворог щось смієцця
Смійся лютий враже
Та не дуже бо все гине
Слава не поляже
Не поляже а розкаже
Що діялось в світі
Чия Правда чия кривда
І чиї ми діти
Наша Дума — Наша Пісня не вмре не загине
Он де Люде Наша Слава Слава України
Без золота без каменю без хитрої мови
А Голосна та Правдива як Господа Cлово Beating Rapids; moon rising
As the first coming down ...
No camp, and lost one
Who verhovodyv all!
No camp; reed
In the Dnieper ask:
"Where is our children dilys,
Where do they walk? "
Seagull flying whines,
Like a child crying;
The sun warms the wind blows
At the steppes Cossack.
Now in the desert graves everywhere
Stand and mourn;
They ask in violent:
"Where our dominion?
Dominated, feasting?
Where do you hesitate?
Return! dyvitesya -
Rye are brought down,
Where feeding your horse
Where sawdust roared,
Where blood Lyakhov, Tatar
Sea chervonila -
Return! "-" Do not return!
Played, said
Blue more.- not return,
Forever gone! "
However, the sea, though the blue!
Such their fate:
No return expectations
Will not return,
Do not turn the Cossacks,
Hetmans not arise,
No cover Ukraine
Red zhupan!
Ragged, orphan
Over the Dnieper crying;
Heavily-hard fatherless,
And no one sees ...
Only enemy sch.o laughs ...
Laugh, February will strike!
But not really, because everything dies -
Glory not they will fall;
Do not they will fall, and tell you
What is happening in the world,
Whose truth, whose wickedness
And whose children we are.
Our council, our song
Do not die, do not die ...
That's where men, our glory,
Glory to Ukraine!
No gold, no stone,
Without sly language
A loud and true
As word of the Lord.
Likewise, Father Otaman?
Sing it true?
Ah, if something! .. And what to say?
Kebety not have.
And besides - Muscovy,
Around strangers men.
"I do not condone" - may say,
And so what will?
Psalm Nasmiyutsya on one
What will pour tears;
Nasmiyutsya ... Seriously, Father,
Living with the enemy!
Poborovsya I would maybe
If There was power;
Sang like - was the voice,
And loans are eaten.
Behold, this evil something difficult,
O my father, my friend!
Bludzhu in the snow and himself:
"Oh no noise Luze!"
Can not do more. And you, Father,
As you know very healthy;
You men are respected,
Good voice have;
Sing it, my dear,
On January, the grave
When you poured,
Who laid.
About Olden, about wonder,
What was passed -
Utny father to reluctantly
In the whole world heard
What happened in Ukraine,
What pohybala,
What glory kozatskaya
In all the world has become!
Utny father, a gray eagle!
Let me pay,
Let your Ukraine
Once again, I see,
Let again hear
As the sea plays,
As a girl under willow
Hryts sing.
Let the smile again
Heart in a foreign country,
While the fall in a strange land,
In a strange coffin.
Beating Rapids moon rises as the first convergent
No Host lost, and one that all verhovodyv
No camp in the Dnieper ask Canes
Where is our children dilys they walk | (2)
Not vernutstsya Cossacks not rise Hetmans
Do not cover the Ukraine Red zhupan
Only the enemy something smiyetstsya
Laugh February will cause
And not because everything dies
Glory not they will fall
And they shall fall not tell
What is happening in the world
Whose truth whose wickedness
And we are the children whose
Our Duma - Our Song not die did not die
Online where people Our Glory Glory to Ukraine
Without gold without stones without cunning language
A loud and true as the Word of the Lord | |
