1 куплет:
Місяць над містом схожий на обруч.
Пахне тишею і весною.
Люблю засинати, коли ти поруч.
Люблю прокидатись, коли ти зі мною.
А ось тебе немає і небо темне,
і світло ховається, ніби лисиця.
Люблю лежати і думати про тебе,
лежати і думати, що тобі сниться.
Приспів:
Повітря таке легке навесні.
Ніжність буває такою простою.
Якщо ти будеш говорити вві сні,
я буду теж говорити з тобою.
2 куплет:
Я знаю все про твої пригоди,
про все, що ти вмієш, і все, що знаєш.
Люблю прокидатись, коли ти приходиш.
Люблю відчувати, як ти засинаєш.
В домі твоєму тихі кімнати,
я хочу, щоб з ними нічого не сталось,
я згоден і далі не засинати,
щоби тобі спокійно спалось.
Приспів:
Повітря таке легке навесні.
Ніжність буває такою простою.
Якщо ти будеш говорити вві сні,
Я буду теж говорити з тобою.
3 куплет:
Ніч ховає місяця лампу,
і небо – втомлене і заснуле,
лежить, поклавши вухо на лапу,
ніби пес, якого забули.
Все, що люблю і все, що знаю,
нині ховає повітря тепле.
Але в тому місті, де я засинаю,
завжди буде місце для тебе.
Приспів:
Повітря таке легке навесні.
Ніжність буває такою простою.
Якщо ти будеш говорити вві сні,
Я буду теж говорити з тобою.