Я йшов грудневим лісом - подалі від доріг, А сніг сріблясто, тихо летів мені до ніг, Не долинав із міста (як добре!) жоден звук. Аж раптом я побачив великий чорний крук -
На білім чорна пляма - немов моя душа Спускався крук із гірки ну зовсім як дитя Можливо і обрав я занадто чорний стиль.., Але літає дух мій у тіні крука крил.
Я шел декабрьским лесом - подальше от дорог , А снег серебристо тихо летел к моим ногам , Не долетал из города (как хорошо !) Ни один звук. И вдруг я увидел большой черный ворон -
На белом черное пятно - словно моя душа Спускался ворон с горки на совсем как дитя Возможно и выбрал я слишком черный стиль .. , Но летает дух мой в тени ворона крыльев.