Із темноти нічного жаху
Із поміжзоряного шляху
З безодні проклятих світів
До мене ангел прилетів
Він мандрував через світи
Щоб накінець мене знайти
Щоб розказати мені все
Він благу вість мені несе
Його тендітні білі крила
Пилюка зоряна покрила
Прозорий одяг потемнів
А на руках – сліди вогнів
Він прочитав мені літопис
Кровоточивої Землі
Написаний іржавим лезом
На посивілому чолі
Про беззаконня і закони
Холодного важкого зла
У храмі смерті на іконах
Обезголовлені тіла
Він полетів, його не стало.
І всі слова його прийняла
Як сталь холодного ножа
Моя спотворена душа
Де ангел загубив пір’їну
Що вітер вирвав із крила
Я бачив спалену руїну
Що диким терном поросла