Чорніє шлях під сірим небом
Прокляті душі там стоять
Вони забуті своїм богом
Над ними ворони кричать
Вони стоять і гірко плачуть
У порожнечі й самоті
Над ними ворони сміються
Зухвало крячуть в висоті
Страшно кричати криком безсилим
Повзати в темряві птахом безкрилим
Бігти за світлом і не доганяти
Довго в пустелі дорогу шукати
Блукати самотньому поміж людьми
Каменем впасти в безодню пітьми
Земля горить від болю й страху
Вона потоплена в сльозах
Остання пісня білим птахом
Зникає в чорних небесах
Ми не побачим того світу
Куди дороги вже нема
Усі ми - Каїнові діти
У райський сад прийшла зима