Завтра прийде до кімнати
Твоїх друзів небагато,
Вип'єте холодного вина.
Хтось принесе білі айстри,
Скаже хтось "Життя прекрасне".
Так, життя прекрасне, а вона
А вона, а вона сидітиме сумна,
Буде пити і п'яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь,
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль?
Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста...
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжемося
По русифікованих містах...
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити, не п'яніти
Від дешевого вина...
Моя дівчинко печальна, моя доле золота
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста...
Так у світі повелося, я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста...
Та невдовзі прийде осінь, ми усі розбіжемося
По русифікованих містах...
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити, не п'яніти
Від дешевого вина...
Моя дівчинко печальна, моя доле золота
Я продовжую кричати, ніч безмежна і пуста. Завтра придет в комнату
Твоих друзей немного,
Выпьете холодного вина.
Приносят белые астры,
Скажет кто-то "Жизнь прекрасна".
Так, жизнь прекрасна, а она
А она, а она будет сидеть печальная,
Будет пить и пьянеть от дешевого вина.
Я буду петь для нее, вплоть бринитиме хрусталь,
Но разве сумеет голос преодолеть эту печаль?
Так в мире повелось, я люблю ее волосы,
Я люблю ее тонкие губы ...
Но вскоре придет осень, мы все розбижемося
По русифицированных городах ...
Только она, только она будет сидеть печальная,
Будет пить, не пьянеть
От дешевого вина ...
Моя девочка печальная, моя судьба золота
Я продолжаю кричать, ночь безгранична и пустая ...
Так в мире повелось, я люблю ее волосы,
Я люблю ее тонкие губы ...
Но вскоре придет осень, мы все розбижемося
По русифицированных городах ...
Только она, только она будет сидеть печальная,
Будет пить, не пьянеть
От дешевого вина ...
Моя девочка печальная, моя судьба золота
Я продолжаю кричать, ночь безгранична и пустая. | |
