Зупинись, потяг
Доїдемо потім
Бачиш: коридор, школа
так добре довкола.
Знаю, сьогодні
Без нас вже стали парти холодні
І, мабуть, тепер ми не діти, куди наші сльози подіти
Па, чесно, більше не зробимо так, щоб швидше
знімати рюкзак і гратись
Бо треба нам з школой прощатись
І в книжках, колись в книжках
Розцілуєм посмішку знайому
Не встигнемо ми навіть озирнутись
І знову в школу нашу повернутись
У назви вулиць, у ту що біля дому.
Віршик вивчу
І на стілець вище.
Буду для себе старатись
Знання не забувати.
Вчитель, а чому, твої стали очі червоні
Справді, треба нам просто піти від тебе.
І в книжках, колись в книжках
Розцілуєм посмішку знайому
Не встигнемо ми навіть озирнутись
І знову в школу нашу повернутись
У назви вулиць, у ту що біля дому.
І в книжках, колись в книжках
Розцілуєм посмішку знайому
Не встигнемо ми навіть озирнутись
І знову в школу нашу повернутись
У назви вулиць, у ту що біля дому.