В рідний Край, в рідний Край
Серцем лину я.
Там стихнуть бурі і відчай,
Вітчизна там моя.
Цей грішний світ зробивсь чужим,
Нерідний він мені.
/Знайду своїй душі спокій
В небесній стороні./
До Небес, до Небес
Шлях вузький веде.
Там в сяйві слави мій Отець
Давно на мене жде.
Тут зло кругом, лукаві дні;
Втомивсь я в боротьбі
/І рвусь в оселі неземні
До рідної сім’ї./
Славний час, славний час
Скоро надійде,
Коли весь гріх і смерть від нас
Навіки відійде.
Чого ніколи розум мій
Збагнути тут не міг,
/Там Бог готує Край новий
Для всіх дітей Своїх./