Музика: Михайло Глінка
Вірші: Віктор Забіла
Виконує: Юрій Гуляєв
Рік написання – 1838
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Козак нудиться сердешний,
Що робить не знає.
Гуде вітер вельми в полі,
Реве, ліс ламає.
Козак стогне, бідолаха,
Сам собі гадає.
Ревеш, вітре, та не плачеш,
Бо тобі не тяжко,
Ти не знаєш в світі горя,
Та тобі й не важко.
Одірви ж од серця тугу,
Рознеси по полю,
Щоб не плакався я, бідний,
На нещасну долю!
А коли цього не зробиш,
Кинь мене у море –
Нехай зо мною потоне
Моє люте горе! Музыка: Михаил Глинка
Стихи: Виктор Забил
Выполняет: Юрий Гуляев
Год написания - 1838
Жужжащий ветер очень в поле,
Рева, лесные перерывы.
Плачет Козак молодой,
Судьба проклинает.
Жужжащий ветер очень в поле,
Рева, лесные перерывы.
Казак отвратительный,
Это не знает.
Жужжащий ветер очень в поле,
Рева, лесные перерывы.
Казачья стоны, бедные,
Сам думает.
Ребеш, ветер, а не плачет,
Для вас не сильно,
Вы не знаете в мире горе,
И тебе не сложно.
Одорво одно и то же тесто сердца,
Писать поле,
Для того, чтобы не подразумеваться, бедных,
На несчастной судьбе!
И когда вы этого не сделаете,
Бросить меня в море -
Пусть вы утонули со мной
Мое чертова горе! | |
