КУПЛЕТ:
Самотність…Холодний дощ осіннього серця
Листопад, надїі сподівань
Весь цей час я тебе шукаю, хоч про тебе нічого не знаю
Ти та єдина хто мій світ, мій світ доповняє
Губи твої кольору маків, очі – блакить небес далеких
Усмішка, тепло твоїх рук, завдають мені стількох мук
ПРИСПІВ:
Бо все це брехня, навіщо все це видумав я
Так легше жити…
Ти просто фантазія
Без якої не прожити ні дня
КУПЛЕТ:
Рано – вранці, на зорі, крізь легкі прозорі світанки
Помчемо туди, де сонце пливе у серпанку
Ніжні, ласкаві промені
Огорнуть обличчя твоє
Все наче в солодкому сні, здійснились всі мрії мої
ПРИСПІВ:
Бо все це брехня, навіщо все це видумав я
Так легше жити…
Ти просто фантазія