о, панно інно, панно інно! я — сам. вікно. сніги… сестру я вашу так любив — дитинно, злотоцінно. любив? — давно. цвіли луги… о, панно інно, панно інно, любові усміх квітне раз — ще й тлінно. сніги, сніги, сніги…
я ваші очі пам'ятаю, як музику, як спів. зимовий вечір. тиша. ми. я вам чужий — я знаю. а хтось кричить: ти рідну стрів! і раптом — небо… шепіт гаю… о ні, то очі ваші. — я ридаю. сестра чи ви? — любив…
/
павло тичина.
1915
oh, panel inno, panel inno! I am alone. window. snow… I loved your sister so much - childish, precious. loved? - A long time ago. meadows bloomed… oh, panel inno, panel inno, a smile of love blooms once again - even mortally. snows, snows, snows…
I remember your eyes like music, like singing. winter evening. silence. we. I'm a stranger to you - I know. and someone shouts: you native native! and suddenly - the sky… whisper grove… oh no, then your eyes. - I'm crying. sister or you? - loved…