вірш про повстання на вулиці Грушевського
вечір. зима. дві тисячі чотирнадцятий рік.
замість помади на дівочих вустах – трішки сажі.
поміж барабанними ударами чоловік на ліхтарі
розглядає палаючі автозаки та інші пейзажі.
у місті – війна. десятки людей поранено.
менеджер готує запальну суміш із пінопласту.
між криками та вибухами – чути пісні з Майдану.
пенсіонерка хреститься в будівельній касці.
свого однокласника, з яким носив мішки зимові
на барикади, ти впізнав згодом, за чашкою кави,
коли вдивився при першій розмові
у розріз його балаклави.
зараз ви воюєте там, де не здатні померти,
пробігаєте площею, серед гарячих гільз,
і кидаєте бруківку, яка виражає відверту
політичну позицію і є способом стримання сліз.
через кілька годин сутичок, десятків спалених шин,
після отримання рани на стегні та легкої контузії,
ви просто потиснете руки й розбіжитеся до дружин.
ті, хто разом близько були біля смерті – до смерті друзі.
а вдома, удвох із коханою, скільки б років не минуло,
ви назавжди зрозумієте, й істина ця проста –
найпалкіший поцілунок
той, що з присмаком газу на вустах.
найщиріша війна – без присутності злості.
найсердешніші люди – серед нас.
Боже, врятуй переможців.
кохана, подай протигаз. стихотворение о восстании на улице Грушевского
вечер. зима. две тысячи четырнадцатый год.
вместо помады на девичьих устах - немного сажи.
между барабанными ударами человек на фонари
рассматривает горящие автозаки и другие пейзажи.
в городе - война. десятки людей получили ранения.
менеджер готовит зажигательную смесь из пенопласта.
между криками и взрывами - слышать песни с Майдана.
пенсионерка крестится в строительной каске.
своего одноклассника, с которым носил мешки зимние
на баррикады, ты узнал впоследствии, за чашкой кофе,
когда вгляделся при первом разговоре
в разрез его балаклавы.
сейчас вы сражаетесь там, где не способны умереть,
пробегаете площадью, среди горячих гильз,
и бросаете мостовую, которая выражает откровенную
политическую позицию и является способом сдерживания слез.
через несколько часов схваток, десятков сожженных шин,
после получения раны на бедре и легкой контузии,
вы просто пожмете руки и разбежитесь к женам.
те, кто вместе около были у смерти - к смерти друзья.
а дома, вдвоем с любимым, сколько бы лет ни прошло,
вы навсегда поймете, и истина эта проста -
горячий поцелуй
то, что с привкусом газа на устах.
искренняя война - без присутствия злости.
найсердешниши люди - среди нас.
Боже, спаси победителей.
любимая, подай противогаз. Смотрите также: | |
