Ой у лузі червона калина похилилася,
Але вогонь у серці не погасне.
Хоч наша Україна зажурилася,
Та наш народ їй не дасть упасти.
Ми будемо боротися за волю,
Свободу слова, віру у добро,
До перемоги прагнути поволі,
Щоби неправди більше не було.
Ми прагнемо до неба чистого,
До миру, щоб у всіх серцях,
Засяяв стяг патріотичний
В блакитно-жовтих кольорах.
Ми українці! В цьому наша сила,
Залізна міць і єдність в боротьбі,
Незламна воля, що біду скорила,
Скріпила нас у міцні ланцюги.
І ми поборемо усі незгоди,
Кохати будемо, рости творить,
Любити Неньку нашу з задоволенням,
Заради неї дійсно варто жить.
АВТОР:Настя Павлишена