Тарасе, Тарасе, почуй, одзовися Ти бачиш, народ твій осліп і оглух? Від горя. І сліз, що Дніпром пролилися Хоч ще не розтяли на тіло і дух.
В нАс трішки є сили, є волі і миру Але іх залишилось зовсім на дні Кати все сміються - злодійства кумири Мільйони врагів на цій клятій війні.
Ти ж бачиш скривавлені пальці солдата? А втомлені очі младої вдови? Ти ТОму, Хто зверху, Скажи - нам вже хватить! Не змушуй клясти увесь світ на віки...
За Украіну.
Тарас , Тарас , услышь , одзовися Ты видишь , народ твой ослеп и оглох ? От горя. И слез, Днепром пролились Хотя еще не вскрыли на тело и дух.
У нас немного есть силы, есть свободы и мира Но их осталось совсем на дне Палачи все смеются - воровства кумиры Миллионы врагив на этой проклятой войне.
Ты же видишь окровавленные пальцы солдата ? А уставшие глаза млад вдовы ? Ты тому, кто сверху , Скажи - нам уже хватит ! Не заставляй проклинать весь мир на века ...