А я щоночі йду зривати зорі
Збирати їх скажу вам дивна справа
Та я про те нікому не говорю
То лиш моя, така собі, забава
Спочатку ти знайди якусь драбину
Щоб легка була й доста величенька
І не забудь ти прихопить якусь ряднину
Бо зорі хоч малі та гаряченькі
А там уже, скінчивши підготовку
До справи можна приступати сміло
Драбину сперши десь на підмуровку
Заліз наверх - й пускай ряднину в діло
Вхопив зорю - тягни її щосили
Але дивись не мешкай й не вагайся
Бо раз таку вхопив, що аж рядно затліло
А як згорить - до зір й не потикайся
Так от, набравши тих світил зо двадцять
Біжи домів хутчій й не оглядайся
А там уже як хочеш забавляйся
До ранку лиш вернуть не забувайся!
(сл. Тараса Приведи, муз. Олени Коссак)