Я тихо поставалю по вітру вівтрило і тихо відчалю А ти, моя мила, а ти, моя мила, забереш у ріку всі печалі, залоскочеш.
Попровадиш мій човен далеко-далеко, розплетеш у воді своє своє синє волосся, торкнутися днів, торкнутися рук, розхристана совість ледь одягнена й боса. Будуєш свій храм, будуєш свій дім, кидаєш в вогонь все що може згоріти, кохана моя, дощова літня ніч, грози твої так високо над світом.
I stood silently in the wind vivtrylo and quietly set sail And you, my dear , and you, my dear, Takes all the grief river , zaloskochesh .
Lead my boat far away, rozpletesh its water its blue hair touch days, touching hands, disorderly conscience barely dressed and boss. Builds his church , building his own house, throw in all the fire that can burn , I love my rainy summer night, thunderstorms your so high above the world .