Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває. Чорніє поле, і гай, і гори, На синє небо виходить зоря. На синє небо виходить зоря.
Ой зоре! зоре! – і сльози кануть. Чи ти зійшла вже і на Украйні? Чи очі карі тебе шукають На небі синім? Чи забувають? Коли забули, бодай заснули, Про мою доленьку щоб і не чули.
Sontse go , burn chornіyut , Ptashechka tihne field nіmіє , Radіyut Luda scho odpochinut , And I marvel ... i sertse ling In the dark for up Ukraine Sadochok .
Lin I , Lin , thought wondering , The I nіbi sertse odpochivaє . Chornіє field i Hai , i burn, On sinє sky vihodit Dawn . On sinє sky vihodit Dawn .
Oh dawn ! dawn ! - I slozi sink . Chi ti i zіyshla Vzhe on Ukraynі ? Chi ochі karі you shukayut On nebі sinіm ? Chi zabuvayut ? If Zabul , Bodai asleep , About my dolenku dwellers i do not Chuli .