Терня біло-біло зацвіло весною.
Посміхнулось щастя і мені з тобою:
У весільнім вальсі пелюстки кружляли
І на стежку долі стиха опадали...
Та у непогоду, в час глухої ночі,
Приблудила зрада в образі дівочім:
Твій забрала розум, серце зчарувала,
А квітучу гілку колючками вбрала.
Загубила перстень я у ніч розлуки.
Розривалось серце з болю і розпуки.
І було так гірко: люди - пересуди.
Не вкусивши плоду – не затерпнуть губи.
І зірвало вітром квіти ще й з листками,
Покотилась доля блудними стежками.
Кажуть: з пустоцвіту ягід не зібрати,-
Як собі постелиш – так і будеш спати...
Як собі постелиш – так і будеш спати...
Відшуміли весни. Відійшли тривоги.
Вже засохло терня, заросли дороги.
Та ночами сниться, а чи лиш здається,
Що шукаєш стежку до мойого серця.
Але я вже знаю: пишний цвіт в тернині
Не приносить щастя ні одній пташині,
Бо в колючім гіллі не заночувати.
Як собі хто стелить – так і буде спати.
Як собі хто стелить... Як собі хто стелить,
Як собі хто стелить – так і буде спати..
Terni bіlo-bіlo zatsvіlo spring.
Posmіhnulos Happiness i meni with You:
In vesіlnіm valsі pelyustki kruzhlyali
On the I stitch dolі verse fell off ...
That in bad weather, at the hour gluhoї nochi,
Pribludy zrada in obrazі dіvochіm:
Tvіy took Rozum Serce zcharuvala,
A kvіtuchu gіlku vbrala spines.
I have ruined ring nich rozluki.
Rozrivalos Serce i s bolyu rozpuki.
The I Bulo gіrko so that people - gossip.
Do not taste the fruit - not zaterpnut ruin.
The I zіrvalo vіtrom Kvity shte th s sheets,
Pokot share Prodigal stitches.
Appear: s pustotsvіtu yagіd not zіbrati -
Yak sobі postelish - so i'll sleep ...
Yak sobі postelish - so i'll sleep ...
Vіdshumіli spring. Vіdіyshli trivogi.
Vzhe withered thorns, thickets road.
That night dream and chi zdaєtsya leash,
Scho shukaєsh stitch up moyogo insertions.
Ale I vzhe know: pishny tsvіt in terninі
Do not bring Happiness nі odnіy ptashinі,
Bo kolyuchіm gіllі not zanochuvati.
Yak sobі hto lay - so i bude bed.
Yak sobі lay hto hto ... Yak sobі stele
Yak sobі hto lay - so i Buda Spathi ..
