Тяжко, важко в світі жити
Сироті без роду:
Нема куди прихилиться,–
Хоч з гори та в воду!
Утопився б молоденький,
Щоб не нудить світом;
Утопився б,– тяжко жити,
І нема де дітись.
В того доля ходить полем –
Колоски збирає;
А моя десь, ледащиця,
За морем блукає.
Добре тому багатому:
Його люди знають;
А зо мною зустрінуться –
Мов недобачають.
Багатого губатого
Дівчина шанує;
Надо мною, сиротою,
Сміється, кепкує.
"Чи я ж тобі не вродливий,
Чи не в тебе вдався,
Чи не люблю тебе щиро,
Чи з тебе сміявся?
Люби ж собі, моє серце,
Люби, кого знаєш,
Та не смійся надо мною,
Як коли згадаєш.
А я піду на край світа...
На чужій сторонці
Найду кращу або згину,
Як той лист на сонці".
Пішов козак сумуючи,
Нікого не кинув;
Шукав долі в чужім полі
Та там і загинув.
Умираючи, дивився,
Де сонечко сяє...
Тяжко-важко помирати
У чужому краю! Тяжело, трудно в мире жить
Сироте без рода:
Некуда приклонится, -
Хотя с горы и в воду!
Утонул бы молоденький,
Чтобы не тошнит миром;
Утонул бы, - тяжело жить,
И негде деться.
В тот судьба ходит полем -
Колоски собирает;
А моя где-то, Ледащиця,
За морем бродит.
Хорошо тому богатому:
Его люди знают;
А со мной встретятся -
Как замечают.
богатого губастого
Девушка уважает;
Надо мной, сиротой,
Смеется, смеется.
"Или я тебе не красивый,
Не в тебя удался,
Или не люблю тебя искренне,
Или у тебя смеялся?
Люби же себе, мое сердце,
Люби, кого знаешь,
Но не смейся надо мной,
Как когда вспомнишь.
А я пойду на край света ...
На чужой сторонке
Найду лучшую или сгиба,
Как это письмо на солнце ".
Пошел казак тоскуя,
Никого не бросил;
Искал доли в чужом поле
И там и погиб.
Умирая, смотрел,
Где солнышко сияет ...
Тяжело умирать
В чужом краю! Смотрите также: | |
