Один два три чотири
Прости мені очі заплакані досить
Прости мені пальці прокурені вальсом
Прости хриплий голос що я полюбив
Прости пряді волос під ліжко ложив
Займаюсь тобою чуєш стук під ногою
Це я йду до тебе захопився тобою
А за себе не знаю колись я спущусь
Ну а поки літаю колись повернусь
Летітемиш ти подивись у вікно
Помахай мені ручкою ну а я вже встаю
Щоб злетіти ще вище ні тебе не прошу
Як так можна б забрати її очі волосся
Та і це забагато захотів би забрати
Не шукайте не стійте
Не ждіть на порозі
Як зайшли ви вже в гості то беріть не питайте
Як вдягнули на палець
То носіть не знімайте